Словарь української мови (1924)/стернувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стернувати
Берлін: Українське слово, 1924

Стернува́ти, ну́ю, єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував. Чуб. V. 523.