Словарь української мови (1924)/стерво
| ◀ стервин | Словарь української мови С стерво |
стерв'яка ▶ |
|
Сте́рво, ва, с. Падаль. Лежить собака на стерві; і сама не буде їсти і другому не дасть. Ном. № 4824. 2) Брань. Стерво жінка не злюбила. Чуб. V. 668.
| ◀ стервин | Словарь української мови Борис Грінченко С стерво |
стерв'яка ▶ |
|
Словарь української мови — С
стерво
Борис Грінченко
1924
Сте́рво, ва, с. Падаль. Лежить собака на стерві; і сама не буде їсти і другому не дасть. Ном. № 4824. 2) Брань. Стерво жінка не злюбила. Чуб. V. 668.