Словарь української мови (1924)/степовик
| ◀ степовий | Словарь української мови С степовик |
степовничий ▶ |
|
Степови́к, ка́, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. I. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
| ◀ степовий | Словарь української мови Борис Грінченко С степовик |
степовничий ▶ |
|
Словарь української мови — С
степовик
Борис Грінченко
1924
Степови́к, ка́, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. I. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).