Словарь української мови (1924)/стеменно
◀ стеменнісінько | Словарь української мови С стеменно |
стемнілий ▶ |
|
Стеме́нно, нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Борз. у. Левиц. I. 392. Чи так, брате Мамаю? — Стеменно так. К. ЦН. 237. Воно стеменно той коник, що по полю скаче. КС. 1882. X. 32.