Словарь української мови (1924)/стеменний
◀ стеля | Словарь української мови С стеменний |
стеменнісінький ▶ |
|
Стеме́нний, а, е. Совершенно похожій, точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).