Словарь української мови (1924)/стебелькуватий
◀ стебель | Словарь української мови С стебелькуватий |
стебельце ▶ |
|
Стебелькува́тий, а, е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебелькувата дівчина. Мнж. 192.
◀ стебель | Словарь української мови Борис Грінченко С стебелькуватий |
стебельце ▶ |
|
Словарь української мови — С
стебелькуватий
Борис Грінченко
1924
Стебелькува́тий, а, е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебелькувата дівчина. Мнж. 192.