Словарь української мови (1924)/стверджати

by Борис Грінченко

◀ стая

Словарь української мови Борис Грінченко С стверджати

стверділий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стверджа́ти, джа́ю, єш и стверджувати, джую, сов. в. стверди́ти, джу́, ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.