Словарь української мови (1924)/старшувати
◀ старшинувати | Словарь української мови С старшувати |
стаскати ▶ |
|
Старшува́ти, шу́ю, єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294.