Словарь української мови (1924)/старшинник
◀ старшина | Словарь української мови С старшинник |
старшинування ▶ |
|
Старши́нник, ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
◀ старшина | Словарь української мови Борис Грінченко С старшинник |
старшинування ▶ |
|
Словарь української мови — С
старшинник
Борис Грінченко
1924
Старши́нник, ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.