Словарь української мови (1924)/старчиха
◀ старчик | Словарь української мови С старчиха |
старчовод ▶ |
|
Старчи́ха, хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Рудч. Ск. I. 83. Ум. Старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать. Грин. II. 177.