Словарь української мови (1924)/старуватий
◀ старувати | Словарь української мови С старуватий |
старук ▶ |
|
Старува́тий, а, е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
◀ старувати | Словарь української мови Борис Грінченко С старуватий |
старук ▶ |
|
Словарь української мови — С
старуватий
Борис Грінченко
1924
Старува́тий, а, е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.