Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старик
Берлін: Українське слово, 1924

Стари́к, ка́, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. I. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) У старики́ піти́. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. Старичо́к.