Словарь української мови (1924)/старечий
◀ старецький | Словарь української мови С старечий |
стариган ▶ |
|
Старе́чий, а, е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37.