Словарь української мови (1924)/старець
◀ старенний | Словарь української мови С старець |
старецький ▶ |
|
Ста́рець, рця, м. Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. I. 47, 57. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. Ста́рчик. ЗОЮР. I. 307.