Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сталька
Берлін: Українське слово, 1924

Ста́лька, ста́лка, ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. I. 63. Сталка намиста. О. 1862. VIII. 49.