Словарь української мови (1924)/сталець
◀ сталевий | Словарь української мови С сталець |
сталити ▶ |
|
Ста́лець, льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
◀ сталевий | Словарь української мови Борис Грінченко С сталець |
сталити ▶ |
|
Словарь української мови — С
сталець
Борис Грінченко
1924
Ста́лець, льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.