Словарь української мови (1924)/стайня
| ◀ стайниця | Словарь української мови С стайня |
сталевий ▶ |
|
Ста́йня, ні, ж. 1) Конюшня. Рудч. Ск. I. 67. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Гол. II. 441. Ум. Ста́йничка, ста́єнка, ста́єнька, стає́ночка. Чуб. V. 26.