Словарь української мови (1924)/стадарня
| ◀ стадарка | Словарь української мови С стадарня |
стадарь ▶ |
|
Стада́рня, ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.