Словарь української мови (1924)/срібнорогий

by Борис Грінченко

◀ срібнолюбний

Словарь української мови Борис Грінченко С срібнорогий

срібняк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Срібноро́гий, а, е. Эпитетъ луны: съ серебряными рогами. Молодик срібнорогий. К. Досв. 63. Зійди, зійди срібнорогий, в рожевім гаю. Федьк. III. 156.