Словарь української мови (1924)/срібнолукий
◀ срібнозелений | Словарь української мови С срібнолукий |
срібнолюбний ▶ |
|
Срібнолу́кий, а, е. Съ серебрянымъ лукомъ (эпитетъ бога Аполлона). Сонце являється.... в пишному образі молодої парубочої краси срібнолукого Аполлона. Левиц. I. Світ. 13.