Словарь української мови (1924)/спілий
| ◀ спійняти | Словарь української мови С спілий |
спіліти ▶ |
|
Спі́лий, а, е. Спѣлый. Іх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. Спіле́нький, спіле́сенький.
| ◀ спійняти | Словарь української мови Борис Грінченко С спілий |
спіліти ▶ |
|
Словарь української мови — С
спілий
Борис Грінченко
1924
Спі́лий, а, е. Спѣлый. Іх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. Спіле́нький, спіле́сенький.