Словарь української мови (1924)/співак
◀ співа | Словарь української мови С співак |
співака ▶ |
|
Співа́к, ка́, м. 1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця. Греб. 391. 2) Пѣвчій. 3) Названіе собаки. Kolb. I. 65. 4) Пт. Sylvia, травникъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. Співа́ченько, співачо́к. Федьк. I. 28. Півничок-співачок. Мнж. 3.