Словарь української мови (1924)/спутувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спутувати
Берлін: Українське слово, 1924

Спу́тувати, тую, єш, сов. в. спу́тати, таю, єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Мет. 289. Спутав коні, сам не можу заснути. Чуб. V. 379.