Словарь української мови (1924)/спутувати
| ◀ спустувати | Словарь української мови С спутувати |
спухніти ▶ |
|
Спу́тувати, тую, єш, сов. в. спу́тати, таю, єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Мет. 289. Спутав коні, сам не можу заснути. Чуб. V. 379.