Словарь української мови (1924)/спричинуватіти
◀ спричинитися | Словарь української мови С спричинуватіти |
спричинятися ▶ |
|
Спричинува́тіти, тію, єш, гл. = Спричи́нитися.
◀ спричинитися | Словарь української мови Борис Грінченко С спричинуватіти |
спричинятися ▶ |
|
Словарь української мови — С
спричинуватіти
Борис Грінченко
1924
Спричинува́тіти, тію, єш, гл. = Спричи́нитися.