Словарь української мови (1924)/спритно
◀ спритність | Словарь української мови С спритно |
спричинитися ▶ |
|
Спри́тно, нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
◀ спритність | Словарь української мови Борис Грінченко С спритно |
спричинитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
спритно
Борис Грінченко
1924
Спри́тно, нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.