Словарь української мови (1924)/спристрітити

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спристрітити
Берлін: Українське слово, 1924

Спристрі́тити, рі́чу, тиш, гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде. Васильк. у.