Словарь української мови (1924)/спристрітити
| ◀ сприснути | Словарь української мови С спристрітити |
спритискувати ▶ |
|
Спристрі́тити, рі́чу, тиш, гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде. Васильк. у.
| ◀ сприснути | Словарь української мови Борис Грінченко С спристрітити |
спритискувати ▶ |
|
Словарь української мови — С
спристрітити
Борис Грінченко
1924
Спристрі́тити, рі́чу, тиш, гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде. Васильк. у.