Словарь української мови (1924)/сприскувати
◀ сприскатися | Словарь української мови С сприскувати |
сприснути ▶ |
|
Спри́скувати, кую, єш, сов. в. спри́скати, скаю, єш, гл. Обрызгивать, обрызгать. Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала. Св. Л. 201. Ще б треба святою водицею сприскати. Грин. II. 37.