Словарь української мови (1924)/спречність
◀ спречний | Словарь української мови С спречність |
спризба ▶ |
|
Спре́чність, ности, ж. Пререканіе, прекословіе, споръ. Дві туркені дам в заміну за єдину Катерину, а як спречність о тім буде, єсть у мене з Польщі люде. Вол. г.