Словарь української мови (1924)/спредвіку
| ◀ спрацюватися | Словарь української мови С спредвіку |
спрежа ▶ |
|
Спредві́ку, спредкові́ку, спредкуві́ку, нар. Искони. Г. Барв. 28. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Харьк. г. Спредковіку були там башти. Екатеринод.