Словарь української мови (1924)/спранцюватіти
◀ спразнити | Словарь української мови С спранцюватіти |
спрацювати ▶ |
|
Спранцюва́тіти, тію, єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.