Словарь української мови (1924)/справувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
справувати
Берлін: Українське слово, 1924

Справува́ти, ву́ю, єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Зміев. у. Загад діло справує. Ном. № 1082.