Словарь української мови (1924)/справників

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
справників
Берлін: Українське слово, 1924

Спра́вників, кова, ве. Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. II. 191.