Словарь української мови (1924)/спочивище

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спочивище
Берлін: Українське слово, 1924

Спочи́вище, ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.