Словарь української мови (1924)/спосудитися
◀ спосудити | Словарь української мови С спосудитися |
спосужати ▶ |
|
Спосу́дитися, джуся, дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.
◀ спосудити | Словарь української мови Борис Грінченко С спосудитися |
спосужати ▶ |
|
Словарь української мови — С
спосудитися
Борис Грінченко
1924
Спосу́дитися, джуся, дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.