Словарь української мови (1924)/спосеред
◀ спорядити | Словарь української мови С спосеред |
спосіб ▶ |
|
Спосере́д, нар. Изъ среды, изъ средины. Яка ото людина гарна зникла німуючи спосеред миру божого. К. (Хата. 64). Озвавсь до нас іспосеред чужини знакомий голос. К. Гр. Кв. 29.