Словарь української мови (1924)/споруджувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
споруджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Спору́джувати, джую, єш, сов. в. спору́дити, джу́, диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.