Словарь української мови (1924)/спорошити

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спорошити
Берлін: Українське слово, 1924

Спороши́ти, шу́, ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом спорошений. Г. Барв. 221.