Словарь української мови (1924)/спорожняти

by Борис Грінченко

◀ спорожніти

Словарь української мови Борис Грінченко С спорожняти

спорожнятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спорожня́ти, ня́ю, єш, сов. в. спорожни́ти, жню́, ни́ш, гл. Опорожнять, опорожнить. Рудч. Ск. II. 199. Нехай спорожню глечичок, а то він з водою. Новомоск. у. Коряк той спорожнили. Мкр. Н. 31.