Словарь української мови (1924)/спонаджувати

by Борис Грінченко

◀ спона

Словарь української мови Борис Грінченко С спонаджувати

спонаджуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спона́джувати, джую, єш, сов. в. спона́дити, джу, диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у.