Словарь української мови (1924)/сполуватися
| ◀ сполошитися | Словарь української мови С сполуватися |
сполуденок ▶ |
|
Сполува́тися, лу́юся, єшся, гл. = Сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
| ◀ сполошитися | Словарь української мови Борис Грінченко С сполуватися |
сполуденок ▶ |
|
Словарь української мови — С
сполуватися
Борис Грінченко
1924
Сполува́тися, лу́юся, єшся, гл. = Сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.