Словарь української мови (1924)/спокійний
◀ спокій | Словарь української мови С спокійний |
спокійнісінький ▶ |
|
Спокі́йний, а, е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. II. 27. Ум. Спокійне́нький, спокійне́сенький.
◀ спокій | Словарь української мови Борис Грінченко С спокійний |
спокійнісінький ▶ |
|
Словарь української мови — С
спокійний
Борис Грінченко
1924
Спокі́йний, а, е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. II. 27. Ум. Спокійне́нький, спокійне́сенький.