Словарь української мови (1924)/спокусник
◀ спокусливий | Словарь української мови С спокусник |
спокусниця ▶ |
|
Споку́сник, ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
◀ спокусливий | Словарь української мови Борис Грінченко С спокусник |
спокусниця ▶ |
|
Словарь української мови — С
спокусник
Борис Грінченко
1924
Споку́сник, ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.