Словарь української мови (1924)/спокусити
◀ спокуса | Словарь української мови С спокусити |
спокусливий ▶ |
|
Спокуси́ти, ся. См. Спокушати, ся.
◀ спокуса | Словарь української мови Борис Грінченко С спокусити |
спокусливий ▶ |
|
Словарь української мови — С
спокусити
Борис Грінченко
1924
Спокуси́ти, ся. См. Спокушати, ся.