Словарь української мови (1924)/споконвіку

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
споконвіку
Берлін: Українське слово, 1924

Споконві́ку, нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.