Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спокволу
Берлін: Українське слово, 1924

Спокво́лу, спокволя́, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.