Словарь української мови (1924)/спозивати
◀ спозаколишній | Словарь української мови С спозивати |
спозирати ▶ |
|
Спозива́ти, ва́ю, єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
◀ спозаколишній | Словарь української мови Борис Грінченко С спозивати |
спозирати ▶ |
|
Словарь української мови — С
спозивати
Борис Грінченко
1924
Спозива́ти, ва́ю, єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.