Словарь української мови (1924)/споживок
| ◀ споживляти | Словарь української мови С споживок |
спожити ▶ |
|
Спожи́вок, вку, м. Потребленіе. Рибу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла. МВ. II. 75.
| ◀ споживляти | Словарь української мови Борис Грінченко С споживок |
спожити ▶ |
|
Словарь української мови — С
споживок
Борис Грінченко
1924
Спожи́вок, вку, м. Потребленіе. Рибу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла. МВ. II. 75.