Словарь української мови (1924)/сподітися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сподітися
Берлін: Українське слово, 1924

I. Споді́тися, ді́юся, єшся, гл. = Сподіватися. П'є п'яниця неділю, а я ся сподію. Чуб. V. 585. От і сподійся з його добра. Камен. у.

II. Споді́тися, ді́нуся, нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. I. 160.