Словарь української мови (1924)/сподобний
| ◀ сподобляти | Словарь української мови С сподобний |
сподок ▶ |
|
Сподо́бний, а, е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бу́ти сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259.