Словарь української мови (1924)/сподарь
| ◀ спогудити | Словарь української мови С сподарь |
сподаряка ▶ |
|
Спода́рь, ря́, м. Сокращ. господа́рь. Государь, господинъ, хозяинъ. Котл. Ен. 1. 24. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Шевч. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте. Грин. III. 36.